Тема: Прислівник як частина мови

Мета: пригадати й поглибити знання учнів про прислівник як незмінну частину мови, його розряди та значення, морфологічні ознаки і синтаксичну роль у реченні;

сприяти виробленню в учнів уміння знаходити прислівники в реченнях; визначати розряди за значенням;

розвивати пам’ять, увагу, спостережливість учнів;

виховувати любов до рідної природи.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу

Обладнання: підручник, таблиця «Розряди прислівників»

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Слово вчителя. Поетична хвилинка

Легко, широко, чудово

Розправляє крила мова.

Ллється вільно, ллється складно,

Промовля до мене владно:

– Чий ти син? Землі якої?

Чи ти вартий мови тої,

Що за неї до останку

Кров лили безперестанку?

В. Радченко

Діти, красу української мови оспівувало багато письменників.

Сьогодні, у ХХІ сторіччі, наша мова дійсно «легко, широко, чудово розправляє крила», тож ми повинні знати, любити та примножувати неоціненне багатство нашої нації – солов’їну, милозвучну, материнську українську мову. А для цього треба працювати, вдосконалюючи, поповнюючи власні знання, збагачуючи словниковий запас.

2. Оголошення теми та мети уроку.

Сьогодні на уроці ми пригадаємо і поглибимо відомості про прислівник як частину мови. Яка ж історія виникнення терміну «прислівник»?

Це цікаво!

Назву прислівник першим вжив О. Партицький 1873 року. У його граматиці разом з назвою прислівника народилися назви іменник і прийменник. Щоправда, інші тогочасні вчені відстоювали назву придієслівник, вважаючи її більш суттєвою.

3. Дослідження – обґрунтування

Прочитайте групи слів, записані колонками, визначте, яка між ними різниця, до яких частин мови вони належать, на що вказують, на які питання відповідають. Свою думку доведіть.

Тиша – тихий – тихо

Ранок – ранній – рано

Гора – гірський – вгору

Малеча – малий – змалку

Козак – козацький – по-козацьки

4. Робота з підручником

Читання з позначками.

Ознайомитися із матеріалом підручника, роблячи позначки:

V – знав раніше

–– – суперечить тому, що знав

+ – нова інформація

? – це мене зацікавило, хотів би ді-

знатися про це більше

5. Бесіда

• Що вам було відомо про прислівник як частину мови?

• Що нового ви дізналися?

• Чим відрізняються прислівник від іменника та прикметника (діти дають відповіді на основі проведеного дослідження-обґрунтування)?

• Назвіть розряди прислівників.

6. Прочитати текст, виписати з нього прислівники разом із словами, до яких вони відносяться, поставити питання до прислівників, визначивши їх розряд.

Блакитними очима дивиться мені в очі весна.

Вона ще молода, ніжна, усміхається святково й чисто, манить назустріч собі.

Ще так недавно бігла по дніпровських кручах рудою лисицею осінь, бігла барвисто, холодним повівом несло від її прудкого, безповоротного бігу. Так недавно шерхотіло задумливо золотаве листячко, а вже сьогодні – лагідне, шовковисте повітря весни купає мої очі, вся земля наче випромінює благодатну снагу, що допомагає рости не тільки траві, квітам, деревам, а й мріям людським.

ІІІ. Закріплення знань

1. Гра «Хто більше»

До поданих слів дібрати прислівники, які б відповідали на поставлені питання.

Зразок: співати (як?) голосно, дзвінко, прекрасно…

Вишивати (як?) Встати (коли?)

Зірка світить (як?) Крикнути (з якої причини?)

Назбирати ягід (скільки?) Приїхали (куди?)

2. Робота в парах

Замінити словосполучення прислівниками

Кожного понеділка – … (щопонеділка)

З далеких країн – … (здалеку)

Українською мовою – … (по-українськи)

Не зовсім прокинувшись – … (спросоння)

В усіх місцях – … (скрізь)

Дуже розсердившись – … (згарячу)6

До самої землі – … (донизу)

З дитячих років – … (змалку)

Вчинити, як батько – … (по-батьківськи)

2-3 прислівники ввести до самостійно складених речень.

3. Дібрати до поданих прислівників антоніми і записати їх парами.

Зразок: швидко – повільно, по-новому – по-старому і т.д.

Вперед, вдень, весело, темно, мало, знизу, влітку, зранку, далеко, голосно, високо.

4. Коментований диктант

Записати речення, назвати прислівники, визначити їх розряд та синтаксичну роль.

Попереду за річкою танули ліси, що тяглися понад дивовижною Десною.

Якось вранці лелеки довго кружляли в небі.

У лісі, засипаному сріблястим сніжком, було пусто й тихо.

Шлях направо вабив золотистим розмаєм пшениці.

(Діти роблять висновки, що прислівники можуть бути в реченні обставиною (1, 2 речення) , присудком (3 речення), означенням (4 речення)).

5. Для кмітливих!

а) Назвати п’ять днів тижня, не згадавши при цьому ні числа, ні назв днів. Які прислівники ви використаєте? (позавчора, вчора, сьогодні, завтра, післязавтра)

б) Що буде завтра, а було вчора? (сьогодні)

IV. Підсумки уроку. Оцінювання

«Мікрофон»

Передаючи мікрофон, дайте відповідь на запитання: «Що нового ви дізналися на уроці?»

V. Домашнє завдання:

§25

І група: виконати вправу з підручника

ІІ група: написати твір-мініатюру «Мелодії весни» або «Мій рідний край, моя земля», використовуючи прислівники.